Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст

     Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди - Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета  її - зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу. 

  boloto2 2018.JPG — 122.17 Kб У 2018 році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст». Основною ідеєю цього лозунгу є підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. 

  Водно-болотні угіддя діють як природні водосховища – акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води, вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи. 

      Спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН, приблизно 90% всіх стихійних лих пов’язані з водою. Міжнародні експерти передбачають зростання кількості небезпечних стихійних явищ у зв’язку зі змінами клімату. 

  Проте, переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трансформувати у щось ,,корисне”, осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити  болото на поля. Вчені підрахували, що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.

     У 2018 році Рамсарський Секретаріат закликає пам’ятати про те, що:

- водно-болотні угіддя є природним засобом безпеки для допомоги нам у протидії екстремальним погодним явищам; 

- відповідне управління водно-болотними угіддями надає місцевим громадам можливості протидії стихійним лихам та швидкого відновлення; 

- необхідно вживати заходів для охорони та пропаганди сталого використання водно-болотних угідь. 

     Згідно зі статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚  боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.  

     На цей час зазначений Перелік включає 2186 водно-болотних угідь загальною площею 208,449 млн. га. Серед них і  33 українських водно-болотних угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га. З них 22 угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 природним комплексам України. 

     Крім цього, у 2011 та 2012 роках були видані розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 147-р та від 21.09.2011 № 895-р, від 24.10.2012 № 818-р про погодження надання 19 водно-болотним угіддям України статусу угідь міжнародного значення. 

     З метою впровадження вимог Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, управлінням  екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації спільно з провідними науковцями Львова і Тернополя забезпечено підготовку інформаційного листка Рамсарського водно-болотного угіддя ,,Серетські болота” площею 1,5 тис. га  та надіслано пропозиції до Мінприроди про надання їм міжнародного статусу. 

      На території області нараховується 1401 річка загальною довжиною 6066 км, 26 водосховищ  загальною площею водного плеса 3579 га, 886 ставків - 5627 га. У звітному році, як і в попередні роки, через кліматичні зміни спостерігалися низька водність та суттєве збільшення періодів маловоддя. Це призвело до порушення стабільності природних екологічних систем і різкого погіршення умов забезпечення водою населення та галузей економіки. 

boloto1.JPG — 114.67 Kб

   Для покращення гідрологічної ситуації  в області, раціонального використання водних ресурсів видано розпорядження голови обласної державної адміністрації від 29 листопада 2017 року № 784-од „Про забезпечення ефективного використання водних ресурсів області”, систематизовано роботу з орендарями водних об’єктів щодо приведення ставок орендної плати до нормативних розмірів, обмежено ліміти використання підземних  вод. 

     У 2017  році за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища здійснено роботи з відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану русла річки Іква та водоподаючого каналу на територіях Великобережецької та Великомлинівецької сільських рад Кременецького району. 

     Пріоритетами в напрямку відтворення водно-болотних систем на території Тернопільської області є виявлення і забезпечення охороною цінних об’єктів, а також екологічно безпечне використання їх ресурсів.З огляду на актуальність охорони та збереження водно- та лучно-болотних комплексів у 2017 році за поданням управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації Тернопільською обласною радою оголошено: 

-  ландшафтний заказник «Кружляк» площею 6,0 га у заплаві р. Гніздечна, що на території Байковецької сільської ради Тернопільського району; 

- гідрологічний заказник «Гнізненський» площею 44,70 га – водно-болотний масив Базаринської сільської ради Збаразького району; 

- гідрологічну пам’ятку природи «Джерело Божої любові» площею 0,03 га на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району. 

     У цілому в складі  природно-заповідного фонду  Тернопілля охороняється понад 6,5 тис. гектарів водно-болотних угідь (завантажити перелік), зокрема: 

№ з/п

Басейн річки:

Кількість об’єктів природно-заповідного фонду

Площа об’єктів природно-заповідного фонду

1.

Дністер, в т.ч.

111

5822,8750

1.1.

Гнізна

23

309,495

1.2.

Джурин

5

1,41

1.3.

Бариш

1

14,1

1.4.

Дністер

1

2190,95

1.5.

Збруч

16

302,16

1.6.

Золота Липа

13

104,11

1.7.

Коропець

3

42,86

1.8.

Нараївка

3

2,7

1.9.

Нічлава

7

125,62

1.10.

Серет

27

2284,1

1.11.

Стрипа

12

445,37

2.

Прип’ять, в т.ч.

20

718,25

2.1

Вілія

5

162,1

2.2.

Горинь

9

376,85

2.3.

Іква

6

179,3

Всього водно-болотних угідь у межах природно-заповідного фонду

131

6541,1250

     Охорона,  збереження та відновлення природного стану водно-болотних угідь на теренах області має унікальне значення не тільки для біосфери, але й для місцевого  населення, яке в умовах зміни клімату та глобального потепління надзвичайно потерпає від нестачі води у джерелах питного водопостачання. Проте, незважаючи на те, що віднесення водно-болотних ділянок у заплавах рісок і потічків, джерел, природних озерець сприятиме збереженню та відновленню  водного режиму на прилеглих територіях, наповненню підземних водоносних горизонтів водою і не заперечує традиційного господарського використання даних території для сінокосіння та випасу великої рогатої худоби.  Окремі районні, сільські, селищі, міські  ради, не  підтримують створення нових заказників чи пам’яток природи. 

    Останнім часом є багато відмов від місцевих рад у погоджені віднесення водно-болотних ділянок і  окремих потужних джерел  до природно-заповідного фонду, зокрема: 

- Зборівською районна Гарбузівська, Вовчківська, Перепельницька, Гукалівська сільські ради Зборівського району не підтримали створення ландшафтного заказника «Гарбузівське болото» площею 276,4 га у верхів’ї  ріки Серету; 

- Монастириська районна, Лазарівська і Задарівська сільські ради - гідрологічних пам’яток природи «Вікнисько» (0,04 га) і «Озерце  «Вікно» (0,04 га) у басейні ріки Золотої Липи; 

- Шумська районна, Шумська міська ради - заказників «Вілійський» (25,0 га)  і «Шопіньки» (38,8 га), заповідне урочище «Товариське» (21,8 га) у басейні ріки Вілії; 

- Пищатинська і Підгаєцька сільські ради Шумського району  - ландшафтних  заказників «Микитиха» (12,6 га) і «Нова земля» (6,3 га) у басейні ріки Горині; 

- Красносільська сільська рада  Збаразького району - гідрологічного заказника «Гнізненський» (71,6 га) у заплаві річки Гнізни; 

- Лосятинська сільська рада Кременецького району – гідрологічної  пам’ятки  природи місцевого значення «Борщівецьке джерело» (0,10 га)у басейні річки Ікви; 

- Нараївська сільська рада  Бережанського району - гідрологічної  пам’ятки природи місцевого значення «Джерело «Вулиця» (0,10 га) у басейні ріки Золотої Липи; 

     Сподіваємося, що новоутворені об’єднані територіальні громади   приєднаються до нас і зроблять  свій внесок у збереження надзвичайно цінних для усіх людей водно-болотних угідь! 

 

 

 

 м. Тернопіль Вул. Шашкевича, 3 тел./факс (0352) 25-95-93 Електронна адреса: eco_ter@tr.ukrtel.net