ПРОТОКОЛ №4

засідання громадської ради при Управлінні екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації

 м. Тернопіль                                                                    від 01.02.2017 р.

 вул. Шашкевича,3

 Присутні 6 членів : Степан Вадзюк, Любомир Царик, Галина Проців, Іван Герц, Любомира Качмарська, Ігор Кузик.

Запрошені: 

Сінгалевич О.В. – начальник Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА;

П`ятківський  І. О. – заступник начальника Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА;

Степаненко О. – ЕГО «Зелений світ» м. Чортків;

Кузьович В.С. – завідувач кафедри лісового та садово-паркового господарства Бережанського агротехнічного інституту;

Огородник Г. – голова Більче-Золотецької територіальної громади;

Сохацький  М. Б. – директор Борщівського обласного комунального краєзнавчого музею;

Софінська О.В. – заступник начальника Тернопільського гідрометеорологічного центру;

Строцень Б.С. – директор ДП «ОАСУ Подільська археологія»;

Ягодинська М.О. – директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини;

Пелехатий Я.О. – головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини Управління культури Тернопільської ОДА;

Барабаш О.В. – старший науковий співробітник Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини;

 

 

Голова зборів: Вадзюк Степан Несторович

 

Порядок денний:

1. Про проект утримання та реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Більче-Золотецький парк» .

2. Про стан справ з приводу проектування Дністровського каскаду ГЕС.

 

І. Слухали.

Про проект утримання та реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Більче-Золотецький парк»

І. Виступили.

Кузьович В.С. Розробник проекту утримання та реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Більче-Золотецький парк» ознайомив присутніх з особливостями проекту, охарактеризував ключові його позиції. Дав відповідь на поставлені питання з приводу порушення культурного шару ґрунту під час робіт з реконструкції парку. Доповів про матеріали, якими користувалися при розробці проекту та окремі аспекти, які не бралися до уваги. Розповів про об’єкти інфраструктури, спортивні та дитячі майданчики, які планується створити у парку, а також про реставрацію Будинку культури.

Степаненко О. Ознайомив присутніх з історією «Більче-Золотецького парку», звернув увагу на рік заснування (1800) та покоління, панів які проживали та були власниками цього об’єкту. Також Олександр Степаненко  доповів про сучасний стан «Більче-Золотецького парку», про цінність його природної спадщини, звернувши увагу на вікові дерева, окремі цінні види флори тощо. Окрім цього, було проведено аналогії розвитку нашого об’єкта та парку у Республіці Польща, власником яких, в певну історичну епоху, були одні і ті ж особистості. О.Степаненко окремо виділив архітектуру «Більче-Золотецького парку» та наголосив на важливості її збереження.

Ягодинська М.О. Поставила розробникам проекту кілька запитань, які стосувалися особливостей реконструкції парку та ризиків порушення культурного шару, в якому можуть залягати цінні археологічні  пам’ятки.

Кузьович В.С. Відповідаючи на запитання Ягодинської М.О., зазначив, що культурний шар при реконструкції парку буде порушений лише в межах уже наявних доріжок. Оскільки планується створення підстеляючої «подушки» (10-15 см) для відновлення старих тротуарів. Щодо поглиблення у ґрунтовий покрив парку, то він можливий лише за реконструкції озера, яке знаходиться в парку. Але дана розробка не передбачає будь-яких робіт з цим водним об’єктом, в разі необхідності його реконструкції, буде розроблятися окремий проект.

Барабаш О.В. Звернула увагу на важливість врахування залягання археологічних пам’яток у культурному шарі «Більче-Золотецького» парку та необхідність детального вивчення цієї території на предмет історико-археологічних цінностей.

Сохацько М.Б. Зазначив, що краєзнавча та археологічна цінність «Більче-Золотецького парку» є першочерговою, оскільки існують окремі історичні факти, згідно яких походження Трипільської культури може буди з околиць с. Більче-Золоте. Таким чином, за словами Сохацько М.Б., при виконанні робіт із реконструкції «Більче-Золотецького парку» обов’язково необхідна присутність фахівців археологів.

Сінгалевич О.В. Підтвердив необхідність присутності при роботах реконструкції «Більче-Золотецького парку» археологів, краєзнавців і, звичайно, екологів. Оскільки парк несе важливу природну цінність і є об’єктом ПЗФ України.

Герц І.І. Вважає, що проект реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Більче-Золотецький парк» можна умовно поділити на дві частини – підземну та надземну. І, на думку Герца І.І., підземна частина може бути на багато ціннішою від надземної.

Степаненко О. Зазначив, що поєднання  природи парку та соціальної інфраструктури, яка повинна бути створена в парку згідно проекту, не можливе. Оскільки природна спадщина «Більче-Золотецького парку» є без цінною. А значне рекреаційне навантаження, яке буде в майбутньому, може зашкодити унікальній та віковій флорі парку. Тому голові та мешканцям Більче-Золотецької громади необхідно задуматись над створення окремого парку, як відпочинкової зони. 

І. Постановили.

1. Схвалити проект утримання та реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Більче-Золотецький парк».

2. Рекомендувати, під час виконання робіт із реконструкції «Більче-Золотецького парку», залучити фахівці археології та екології, як спеціалістів у галузі збереження об’єкта реконструкції.

 

ІІ. Слухали.

Про стан справ із приводу проектування Дністровського каскаду ГЕС

ІІ. Виступили.

Вадзюк С.Н. Коротко охарактеризував стан справ із приводу проектування Дністровського каскаду ГЕС. Нагадав присутнім про роботу громадської ради у плані не допущення будівництва Дністровських ГЕС. У контексті цього питання, громадська рада при Управлінні екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА провела кілька засідань, під час яких залучалися фахівці гідробіології, археології, енергетики. Спільними зусиллями було направлено звернення до голови Тернопільської обласної державної адміністрації та депутатів Тернопільської обласної ради з приводу не допущення реалізації проекту Верхньодністровського каскаду ГЕС.

Також, Вадзюк С.Н. повідомив, що Національна екологічна рада не погодила проект Верхньодністровського каскаду ГЕС та виступила із заявою категоричної  заборони спорудження ГЕС в межах Дністровської долини. А ЕГО «Всеукраїнська екологічна ліга» розпочала збір підписів про накладання мораторію на будівництво ГЕС на Дністрі та скасування Кабінетом Міністрів України «Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 року».

Проців Г.П. Коротко ознайомила присутніх із враженнями від екскурсії на Дністровську ГАЕС (м. Новодністровськ Чернівецька область). За словами Проців Г.П., до початку організації виїзду на Дністровську ГЕС офіційної інформації у відкритому доступі та на веб-сайті ОДА не було, що є порушенням права на доступ до публічної інформації відповідно Оргуської конвенції. Про мету зустрічі її учасники дізналися від Івана Крисака, будучи в автобусі, що вже рухався до місця призначення. Жодних матеріалів із теми обговорення від ПАТ «Укргідроенерго» учасникам зустрічі не роздавали. Від наукової громадськості роздаткові матеріали підготували проф. Любомир Царик, проф. Василь Грубінко. Від громадськості було підготовлено роздатковий матеріал: листівки кампанії «Врятуй Дністер», «Вісник» НЕЦУ, ГО «Екоальянс», Міжнародної асоціації «Eco-Tiras», Екологічного клубу «Край».  На думку Проців Г. П., організована зустріч - це приклад імітації інформування громадськості, організації соціального діалогу й налагодження партнерства в системі влада-бізнес-громадськість.

Також, Проців Г.П. проінформувала присутніх про пікетування КМУ щодо недопущення будівництва Канівської та Дністровських ГЕС, яке відбулося 01.02.2017 р., а також прес-конференцію у м. Одеса, де розглядалася питання каскаду Дністровських ГЕС. Окрім цього Галина Петрівна нагадала, що 08.12.2016 р. в НАН України відбувся круглий стіл, на якому науковці повідомили, що не одержували жодних замовлень щодо дослідження можливостей проектування та будівництва каскаду Дністровських ГЕС. А попередні їх розробки свідчать про неможливість реалізації подібних проектів.

Царик Л.П. Проінформував присутніх:

-  про засідання Тимчасової контрольної комісії Тернопільської обласної ради з питання будівництва каскаду ГЕС з водосховищами на верхньому Дністрі, яке відбулося 31.01.2017 р. На засіданні комісії прийнято рішення підготувати звернення до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з приводу вилучення з «Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 року» частину, що стосується спорудження каскаду Дністровських ГЕС;

- про необхідність експертизи НАН України проекту Дністровського каскаду ГЕС;

- про рішення Заліщицької міської ради в підтримку рішення Тернопільської обласної ради проти будівництва ГЕС на р. Дністер;

- про збір підписів (800 од.) мешканцями с. Горошова, щодо недопущення спорудження ГЕС на р. Дністер.

- про запрошення  взяти участь у розробці розділу ТЕО «Сучасний стан та заходи по розвитку НПП «Дністровський каньйон» при створенні Верхньодністровського каскаду ГЕС» вищими навчальними закладами Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, а також науковому відділу НПП «Дністровський каньйон». Згідно інформації, наданої Л.П. Цариком, НПП «Дністровський каньйон» та ТНПУ ім. В. Гнатюка відмовились від будь-яких розробок, що стосуються Дністровського каскаду ГЕС.

Степаненко О. Зазначив, що 30 січня 2017 р. у м. Тернопіль  громадськістю започатковано Громадський рух «Вільний Дністер». Головною метою руху є захист річки Дністер від руйнівних та протизаконних планів Уряду, якими передбачено будівництво на Дністрі у межах Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей шести гідроелектростанцій. Також, О. Степаненко повідомив, що 14 березня в Міжнародний день боротьби проти гребель, планується проведення масових громадських акцій проти спорудження каскаду Дністровських ГЕС. Зокрема, такі заходи заплановано у  містах Київ, Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ, Заліщики.

ІІ. Постановили.

Організувати збір підписів на підтримку заборони проектування та спорудження каскаду ГЕС на р. Дністер (підписний лист додається).

 

                                                                                                           

 

Голова громадської ради :                    _____________         С.Н. Вадзюк

Секретар:                                                  _____________         І. Р. Кузик

 м. Тернопіль Вул. Шашкевича, 3 тел./факс (0352) 25-95-93 Електронна адреса: eco_ter@tr.ukrtel.net