Антикорупційна політика

Корупція – це суспільно небезпечне явище, “неправомірне використання публічної влади для отримання особистої вигоди”. Корупція трапляється майже у кожній політичній та економічній системі, поступово вона набуває характеру негативної універсальної ознаки будь-якої держави.

Слово “корупція” походить від латинського “соrruptio”, що означає “зіпсуття”, “розбещення”. Його можна розуміти як розбещення окремих посадових осіб державного апарату, як соціальну корозію, що роз’їдає державну владу і суспільство в цілому.

Корупція у певних умовах може спричинити виникнення проблем, що можуть стати реальною загрозою для існування держави, підриву її демократичних засад та економічної незалежності. У Концепції боротьби з корупцією на 1998–2005 роки зазначено, що “корупційні діяння створюють реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави і негативно впливають на всі сторони суспільного життя”

Умови успішної протидії корупції: антикорупційне законодавство та ефективне його застосування державними органами; політична воля керівництва держави; підтримка антикорупційних заходів держави громадянським суспільством. Кожна із цих складових відіграє у справі протидії корупції свою особливу роль. Вихід за межі правових рамок в антикорупційній діяльності — це шлях до службових зловживань, свавілля, за яких протидія корупції здійснюватиметься тими ж корупційними засобами.

Засади державної антикорупційної політики

Основоположні засади Стратегії:

  1. верховенство права, законність, пріоритет прав людини та громадянина; 
  2. спрямованість антикорупційної політики та координація діяльності органів влади з її реалізації; 
  3. системний аналіз корупційних ризиків; 
  4. проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів; 
  5. поєднання зусиль та забезпечення ефективної взаємодії на центральному та регіональному рівнях між органам виконавчої влади, їх територіальними підрозділами, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян з питань реалізації державної антикорупційної політики; 
  6. впровадження у національне законодавство передового досвіду інших країн світу, а також пропозицій міжнародних організацій з питань антикорупційної політики; 
  7. взаємодія інститутів громадянського суспільства з органами влади у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики; 
  8. відкритість та інформованість громадськості про здійснення заходів щодо запобігання та протидії корупції.

Національне антикорупційне бюро України

Наша країна за всі свої роки незалежності немала жодного державного органу з такими повноваженнями та напрямком роботи.

Національне антикорупційне бюро України – це правоохоронний орган України, який має широкими повноваженнями, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних злочинів, вчинених вищими посадовими особами, а також запобігання вчиненню нових.

Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) було створено на підставі прийняття Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року (далі – Закон). Під час його проходження у Верховній раді України, як законопроекту, він називався Проект Закону України «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції». Даний Закон набув чинності 25 січня 2015 року.

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що існуючий механізм протидії корупційним проявам в Україні неефективний. Одним із шляхів підвищення ефективності протидії корупції є інституційна реформа органів, що здійснюють досудове розслідування і кримінальне переслідування у справах про корупційні злочини. Тому парламент схвалив створення нового автономного органу (поза системою існуючих правоохоронних органів), основною функцією якого буде виявлення і розслідування корупційних злочинів, що становлять особливу суспільну небезпеку.

Такий досвід є новим для нашої країни. Подібні структури існують у США, Польщі, Франції, Сінгапурі, Ізраїлі, Індії. Завданням Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, вчиненими вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і становлять загрозу національній безпеці.

1. Основними принципами діяльності Національного бюро є:

1) верховенство права;

2) повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина;

3) законність;

4) безсторонність та справедливість;

5) незалежність Національного бюро та його працівників;

6) підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам;

7) відкритість для демократичного цивільного контролю;

8) політична нейтральність і позапартійність;

9) взаємодія з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями.

Одним із напрямків їх роботи буде допомога уряду у створенні антикорупційного законодавства. Національне антикорупційне бюро України стає одним із ключових етапів у захисті нашої країни від корупції. 

 м. Тернопіль Вул. Шашкевича, 3 тел./факс (0352) 25-95-93 Електронна адреса: eco_ter@tr.ukrtel.net