Розширення природно-заповідного фонду області – одне із завдань Стратегії розвитку Тернопільщини на період до 2020 року

     У понеділок 5 лютого голова Тернопільської облдержадміністрації провів селекторну нараду з питань виконання Указу Президента України  від 21 листопада 2017 року №381/2017 „Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду” в частині  активізації  робіт з розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення для забезпечення збереження біорізноманіття.

     Начальник управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Орест Сінгалевич доповів про стан виконання завдань щодо розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області. Зокрема повідомив, що  площу природно-заповідного фонду доведено до 123,229 тис. гектарів, показник заповідності - 8,91%. Природно-заповідний фонд області має у своєму складі 639 територій та об’єктів. У 2017 році за поданням обласної державної адміністрації рішенням обласної ради  оголошено  5 територій та об’єктів площею 57,3 га, а у 2016 році Указом Президента України від 27.07.2016 №312/2016 оголошено три заповідних об’єкти загальнодержавного значення площею 193,58 га, рішеннями  обласної ради - 12 територій та об’єктів площею 178,57 га.

Презентація проекту розвитку еко- та агротуризму

    25 січня 2018 року у Тернопільській обласній державній адміністрації відбулася презентація проекту розвитку еко- та агротуризму туристичної дестинації „Тернопільське Придністер’я”. У презентація взяли участь заступник начальника управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Ігор П’ятківський та головний спеціаліст Галина Карбонишин.

  Проект „Тернопільське Придністер’я” спрямований на розвиток еко- та агротуризму, метою якого є впровадження європейської моделі розвитку туристичних територій завдяки реалізації пілотних проектів зі створення Зелених Шляхів (Greenways). Голова облдержадміністрації Степан Барна наголосив на тому, що потрібно спрямувати максимум зусиль, щоб зробити Дністер перлиною Тернопілля.

   Даний проект охоплює райони прилеглі до Дністра, а саме, Борщівський, Бучацький, Заліщицький, Монастириський та Чортківський, отже це добра ініціатива для розвитку їхнього туристичного потенціалу. У цьому регіоні знаходиться понад 600 пам’яток різного значення, які доцільно об’єднати туристичними шляхами загальною протяжністю понад 1,5 тис. км. За попередніми розрахунками у разі реалізації даного проекту Тернопільське Придністер’я могли би відвідати близько 170 тис. осіб в рік і залишити у регіоні 256 млн. гривень. При цьому місцеві бюджети наповнилися б коштами від податків і зборів в обсязі 18-20 млн. гривень в рік. 

     Базовою установою природно-заповідного фонду для розвитку екологічного і пізнавального туризму у регіоні є національний природний парк „Дністровський каньйон”. На сьогодні уже розроблений проект організації території парку, охорони, збереження та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів. У межах території парку розроблені конкретні заходи на найближчі 10 років, спрямовані на розвиток водного, пішого, велотуризму, парапланеризму, пізнавального, екологічного та геотуризму.

  Предметом окремої уваги є також спільна стратегія співпраці з Івано-Франківською, Львівською, Чернівецькою та Хмельницькою областями. 

До уваги суб’єктів господарювання органів державної влади та органів місцевого самоврядування!

     Інформуємо, що 18 грудня 2017 року введено в дію Закон України „Про оцінку впливу на довкілля” та втратив чинність Закон України „Про екологічну експертизу” (детальніше у розділі: "Регуляторна діяльність / Оцінка впливу на довкілля / Новини").

Чергові очисні споруди введені в дію

     В останній день листопада у комунальній установі Тернопільської обласної ради „Більче-Золотецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації” відбулося урочисте відкриття новозбудованих каналізаційних очисних споруд. У цьому заході взяли участь народний депутат України Барна О.С., голова Тернопільської обласної ради Овчарук В.В., керівники управлінь екології та природних ресурсів і охорони здоров’я обласної державної адміністрації, Борщівської райдержадміністрації  та місцевої громади.

     Історія даної природоохоронної новобудови розпочалася ще у 2014 році, коли за клопотанням головного лікаря Більче-Золотецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації Синоверського Л.В. будівництво очисних споруд лікарні було включено до заходів Програми охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області на 2014-2020 роки. 

       І ось, завдячуючи наполегливості головного лікаря, підтримці з боку голови обласної державної адміністрації, голови та депутатів обласної ради, цей програмний захід вдалося профінансувати у 2016 та 2017 роках і після проведення пусконалагоджувальних робіт здати в експлуатацію у листопаді поточного року.

   Каналізаційні очисні споруди Більче-Золотецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації стали дванадцятим серед аналогічних природоохоронних об’єктів, які були збудовані чи реконструйовані на теренах області протягом останніх трьох років.

Уряд схвалив Національну стратегію управління відходами

    Уряд розглянув та схвалив Національну стратегію управління відходами, яка запроваджує в Україні європейські принципи поводження із усіма видами відходів: твердими побутовими, промисловими, будівельними, небезпечними, відходами сільського господарства тощо.  Як зазначив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час презентації, документ є першим стратегічним документом національного рівня, який визначає цілісну державну політику у сфері поводження з відходами.

     При цьому Міністр екології вкотре наголосив, що проблеми із накопиченням відходів виробництва і споживання – одна з ключових загроз екологічній безпеці держави. 

    «Ухвалена Національна стратегія є першим не сегментарним документом на період до 2030 року.  Маємо розуміти, що Європейський Союз до 2019 року перейде до  економіки замкнутого циклу, яка є основою стратегії сталого розвитку. Виконуючи Угоду про асоціацію, Україна також повинна перейти на таку ж модель. Звісно, це потребує масштабної технологічної модернізації, перебудови свідомості і відмови від споживацького ставлення до природних ресурсів», - прокоментував Остап Семерак.

     Він також пояснив, що нова Стратегія передбачає  запровадження  принципів циклічної економіки та  розширеної відповідальність виробника, який заохотить бізнес до мінімізації утворення відходів та зацікавленості в їх переробці, а  також впровадження п’ятиступеневої ієрархії поводження з відходами, яка працює в Європейському Союзі.

   «Ці принципи дуже прості: передусім запобігання утворенню відходів і лише в окремих випадках – захоронення», - пояснив Остап Семерак.

    Стратегією також передбачено  зменшення кількості місць видалення твердих побутових відходів та загального обсягу їх захоронення. Також передбачено створення мережі з 50-ти регіональних полігонів, які відповідатимуть вимогам європейських директив.

    Документ пройшов всі стадії обговорення  з громадськістю та експертами, отримав  підтримку  бізнес-асоціацій та комітетів Верховної Ради.

   За матеріалами Інтернет-видання Міністерства екології та природних ресурсів України.

 

Як здійснювати обрізання дерев в межах населених пунктів 

    У межах населених пунктів області, зокрема частіше в містах,  можна спостерігати процедуру часткового обрізання або повного видалення  дерев різних порід та  віку.  Нормативним документом, якій регламентує порядок утримання дерев та поводження з ними є наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105 „Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України”.  Відповідно до п. 9.1.11. зазначеного наказу під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне. 

   Формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо). Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Таке обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого - квітень). У районах з м'якою зимою, де температура повітря не опускається нижче мінус 10° C, допускається осіннє формування після листопаду. Хвойні породи погано переносять обрізання, тому його проводять лише на деяких видах туй, ялин, ялівців, які використовують у високих живоплотах уздовж шосейних доріг і залізниць, біля меморіалів.     

Зона надзвичайної екологічної ситуації

       Все частіше ми чуємо про значні порушення природоохоронного законодавства. Телеканали транслюють відео, де жителі протестують проти забруднення довкілля. Але у більшості випадків це закінчується репортажем на телебаченні і далі влада усувається от вирішення проблем. Приклади тут приводити не будемо, їх достатньо у вільному доступі. Тут пропонуємо розібратись, як саме діяти місцевій громаді, коли господарська діяльність певних суб’єктів господарювання загрожує життю і здоров’ю великої кількості людей.

     Почнемо з того, що необхідно визначити джерело забруднення довкілля. Як правило це не складно, бо такі забруднювачі добре відомі місцевій громаді. Далі необхідно визначити негативний вплив на довкілля. Це може бути забруднення водойм, забруднення повітря, забруднення чи засмічення земель. В усіх випадках необхідно визначити забруднювач та його вміст.

  То до кого можна звернутись, з метою визначення забруднення?

      

Ще два роки тому біологічні очисні споруди були лише у місті Тернопіль

      Ще два роки тому біологічні очисні споруди були лише у місті Тернопіль.Тепер ситуація кардинально змінилася, і такі споруди є вже у семи районах області. На цьому наголосив голова Тернопільської ОДА Степан Барна під час відкриття даного об’єкту у Ланівцях, який реалізовувався за кошти Державного фонду регіонального розвитку та на умовах співфінансування із місцевого бюджету.

    «У Ланівцях проживає більше 8 тисяч людей. І коли ми піднімаємо проблематику екології, то маємо чітко розуміти, що це проблематика не лише навколишнього середовища, а перш за все здоров’я людини. Від того, що в населених пунктах немає очисних споруд, виникають захворювання, з’являється потреба у придбанні ліків. Тому сьогодні наша філософія – будувати очисні споруди, а не лікарні, адже тоді зникне необхідність у масовій профілактиці та лікуванні захворювань серед населення. І тому наша мета – й надалі будувати та відкривати очисні споруди в містах області», – зауважив Степан Барна.

     Також він підкреслив, що очисні споруди дозволяють забезпечити від 87 до 99% очистки води, що дає можливість виправити ситуацію для навколишнього середовища. «За останні два роки в області ми спрямували майже 70 млн. грн. на спорудження очисних споруд. А це рекордна сума за всю історію краю. Сподіваюся, що за найближчі п’ять років такі очисні споруди будуть у кожному районному центрі нашої області», – зазначив очільник Тернопільщини.

За даними Тернопільської обласної державної адміністрації

Чим шкідливе спалювання опалого листя?

        Управління екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації нагадує, що спалювання листя є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану у населених пунктах. Багато людей мають алергію на дим, тому з початком осені суттєво зростає захворюваність. 

    

 м. Тернопіль Вул. Шашкевича, 3 тел./факс (0352) 25-95-93 Електронна адреса: eco_ter@eco.te.gov.ua