Уряд схвалив Національну стратегію управління відходами

    Уряд розглянув та схвалив Національну стратегію управління відходами, яка запроваджує в Україні європейські принципи поводження із усіма видами відходів: твердими побутовими, промисловими, будівельними, небезпечними, відходами сільського господарства тощо.  Як зазначив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час презентації, документ є першим стратегічним документом національного рівня, який визначає цілісну державну політику у сфері поводження з відходами.

     При цьому Міністр екології вкотре наголосив, що проблеми із накопиченням відходів виробництва і споживання – одна з ключових загроз екологічній безпеці держави. 

    «Ухвалена Національна стратегія є першим не сегментарним документом на період до 2030 року.  Маємо розуміти, що Європейський Союз до 2019 року перейде до  економіки замкнутого циклу, яка є основою стратегії сталого розвитку. Виконуючи Угоду про асоціацію, Україна також повинна перейти на таку ж модель. Звісно, це потребує масштабної технологічної модернізації, перебудови свідомості і відмови від споживацького ставлення до природних ресурсів», - прокоментував Остап Семерак.

     Він також пояснив, що нова Стратегія передбачає  запровадження  принципів циклічної економіки та  розширеної відповідальність виробника, який заохотить бізнес до мінімізації утворення відходів та зацікавленості в їх переробці, а  також впровадження п’ятиступеневої ієрархії поводження з відходами, яка працює в Європейському Союзі.

   «Ці принципи дуже прості: передусім запобігання утворенню відходів і лише в окремих випадках – захоронення», - пояснив Остап Семерак.

    Стратегією також передбачено  зменшення кількості місць видалення твердих побутових відходів та загального обсягу їх захоронення. Також передбачено створення мережі з 50-ти регіональних полігонів, які відповідатимуть вимогам європейських директив.

    Документ пройшов всі стадії обговорення  з громадськістю та експертами, отримав  підтримку  бізнес-асоціацій та комітетів Верховної Ради.

   За матеріалами Інтернет-видання Міністерства екології та природних ресурсів України.

Як здійснювати обрізання дерев в межах населених пунктів 

    У межах населених пунктів області, зокрема частіше в містах,  можна спостерігати процедуру часткового обрізання або повного видалення  дерев різних порід та  віку.  Нормативним документом, якій регламентує порядок утримання дерев та поводження з ними є наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105 „Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України”.  Відповідно до п. 9.1.11. зазначеного наказу під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне. 

   Формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо). Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Таке обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого - квітень). У районах з м'якою зимою, де температура повітря не опускається нижче мінус 10° C, допускається осіннє формування після листопаду. Хвойні породи погано переносять обрізання, тому його проводять лише на деяких видах туй, ялин, ялівців, які використовують у високих живоплотах уздовж шосейних доріг і залізниць, біля меморіалів.     

Зона надзвичайної екологічної ситуації

       Все частіше ми чуємо про значні порушення природоохоронного законодавства. Телеканали транслюють відео, де жителі протестують проти забруднення довкілля. Але у більшості випадків це закінчується репортажем на телебаченні і далі влада усувається от вирішення проблем. Приклади тут приводити не будемо, їх достатньо у вільному доступі. Тут пропонуємо розібратись, як саме діяти місцевій громаді, коли господарська діяльність певних суб’єктів господарювання загрожує життю і здоров’ю великої кількості людей.

     Почнемо з того, що необхідно визначити джерело забруднення довкілля. Як правило це не складно, бо такі забруднювачі добре відомі місцевій громаді. Далі необхідно визначити негативний вплив на довкілля. Це може бути забруднення водойм, забруднення повітря, забруднення чи засмічення земель. В усіх випадках необхідно визначити забруднювач та його вміст.

  То до кого можна звернутись, з метою визначення забруднення?

Ще два роки тому біологічні очисні споруди були лише у місті Тернопіль

      Ще два роки тому біологічні очисні споруди були лише у місті Тернопіль.Тепер ситуація кардинально змінилася, і такі споруди є вже у семи районах області. На цьому наголосив голова Тернопільської ОДА Степан Барна під час відкриття даного об’єкту у Ланівцях, який реалізовувався за кошти Державного фонду регіонального розвитку та на умовах співфінансування із місцевого бюджету.

    «У Ланівцях проживає більше 8 тисяч людей. І коли ми піднімаємо проблематику екології, то маємо чітко розуміти, що це проблематика не лише навколишнього середовища, а перш за все здоров’я людини. Від того, що в населених пунктах немає очисних споруд, виникають захворювання, з’являється потреба у придбанні ліків. Тому сьогодні наша філософія – будувати очисні споруди, а не лікарні, адже тоді зникне необхідність у масовій профілактиці та лікуванні захворювань серед населення. І тому наша мета – й надалі будувати та відкривати очисні споруди в містах області», – зауважив Степан Барна.

     Також він підкреслив, що очисні споруди дозволяють забезпечити від 87 до 99% очистки води, що дає можливість виправити ситуацію для навколишнього середовища. «За останні два роки в області ми спрямували майже 70 млн. грн. на спорудження очисних споруд. А це рекордна сума за всю історію краю. Сподіваюся, що за найближчі п’ять років такі очисні споруди будуть у кожному районному центрі нашої області», – зазначив очільник Тернопільщини.

За даними Тернопільської обласної державної адміністрації

Чим шкідливе спалювання опалого листя?

        Управління екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації нагадує, що спалювання листя є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану у населених пунктах. Багато людей мають алергію на дим, тому з початком осені суттєво зростає захворюваність. 

До уваги суб’єктів господарювання, органів державної влади та місцевого самоврядування

    Набрав чинності Закон України від 23.05.2017 №2063-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат». 

   Реалізація Закону сприятиме збереженню природних цінностей Європейського значення, зокрема, пралісів у рамках виконання Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат. 

   На території заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ обмежуються або забороняються певні види лісогосподарської діяльності, а також полювання.

«БІОПЛАТО» – фітотехнології для України

  Управління отримало інформацію Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова щодо впровадження фітотехнологій («біоплато») для захисту малих річок України від забруднення.

   Пропонується для широкого впровадження в сільській місцевості екологічна фітотехнологія очистки стічних вод, яка при тій самій або вищій ефективності є в декілька разів дешевшою за традиційні очисні споруди і може застосовуватися як єдиний засіб очищення або доочищення відносно невеликих обсягів господарсько-побутових і сільськогосподарських стічних вод.

   ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ!

         Інформуємо, що з 18 грудня 2017 року вводиться в дію Закон України „ Про оцінку впливу на довкілля” ( далі – Закон ) , крім цього з вказаної дати втрачає чинність Закон України „Про екологічну експертизу” та набирають чинності зміни до ряду законодавчих актів.

       Звертаємо увагу, що суб’єктами оцінки впливу на довкілля ( далі - ОВД ) є суб’єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей Закону прирівнюються до суб’єктів господарювання.

      Здійснення ОВД з введенням в дію Закону буде обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті 3 Закону.

        Під планованою діяльністю розуміється планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію ( демонтаж ) об’єктів, інше втручання в природне середовище.

        Законодавець передбачив уповноважений центральний орган виконавчої влади (Міністерство екології та природних ресурсів України ) та уповноважений територіальний орган ( відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації ) , на які покладені функції здійснення ОВД.

            Мінприроди здійснюватиме ОВД у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 Закону, а підрозділи з питань екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій (далі – територіальний підрозділ ОДА ) здійснюватимуть ОВД видів планованої діяльності та об’єктів, які віднесені Законом до другої категорії (див. ч. 3 статті 3 Закону ).

           Що треба знати суб’єкту господарювання, планована діяльність та об’єкт якого підлягають ОВД :