Не будьте байдужими до благородних птахів

     З різних куточків області приходять повідомлення про приліт лелек і спроби Ll03 2018.jpg — 43.23 Kбмешканців помогти птахам, які замерзають і не можуть роздобути харчі під сніговим покривом.

        Лелеки, повернувшись з зимівлі, або на міграційному шляху опинилися в складних погодних умовах. Вони змушені перечікувати зниження температури і снігопади по декілька діб. Лелека – птах великих розмірів і навіть сильні морози йому не страшні. Найбільшим ворогом птахів є голод. Проте, лелеки, які здолали довгий міграційний шлях (іноді до 10 тис. км), завжди готові до непередбачуваних погодних ситуацій і їхніх енергетичних запасів зазвичай вистачає, щоб перечекати негоду. Стоячи нерухомо вони зберігають енергію і мають значно більше шансів дожити до потепління. Кожен політ - це втрата сил, які потрібні їм зараз як ніколи.

         Якщо ж Ви вважаєте, що птахам конче потрібна Ваша допомога, можна облаштувати для них годівничку. Підходити до лелек на відстань ближче ніж 50 м не треба. На цій відстані можна викласти на снігу галявину з сіна, соломи чи гілок, сюди можна викладати птахам їжу. Основний корм лелек – це комахи, риба, земноводні, гризуни. Рослинну їжу вони не вживають. Тому зерно, хліб, варену картоплю тощо птахи їсти будуть, але користі це їм не принесе. Лелек слід годувати рибою, м’ясом або яйцями. Риба може бути морська чи прісноводна, але не солена. Лелека не вміє жувати їжу, він ковтає цілим куском, тому вся підготовлена для нього їжа повинна бути подрібнена.

Першоцвіти потребують захисту

       Щороку з настанням весни починається масова торгівля ранньоквітучими видами рослин, у тому числі занесеними до Червоної книги України, які є рідкісними і перебувають під загрозою зникнення.

     Що й казати, білопорцелянові квіти підсніжників і фіолетові стрілки крокусів просто чудові, від них так і віє пахощами ранньої весни! Тому то таким попитом користуються першоцвіти в населення, особливо у жителів міст. І деякі несвідомі громадяни сотнями й тисячами зривають їх для продажу, особливо перед днем Святого Валентина, Стрітення. Можна тільки уявити собі, скільки першоцвітів знищено перед святом 8-го Березня.     

    Така хижацька заготівля квітів нерідко призводить до сумних наслідків. У багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, вони швидко зникають, а подекуди й зовсім зникли.

    У ,,Червоній книзі України” (2009р.)  серед майже шести сотень видів вищих рослин є і підсніжник звичайний, і шафран Гейфеля (народна назва – крокус), і білоцвіт весняний. Це означає, що вони належать до представників рослинного світу, які в першу чергу потребують охорони. Тому збір рідкісних першоцвітів у природних лісових масивах громадянами законодавством заборонений.

3 БЕРЕЗНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИКОЇ ПРИРОДИ

     Проблеми збереження довкілля та його окремих складових вже давно стали окремим та значним за обсягом напрямком міжнародного співробітництва світової спільноти. В руслі цих світових процесів знаходиться й Україна, яка взяла на себе низку міжнародних зобов'язань в екологічній сфері. Зокрема, одним із напрямів такої співпраці є забезпечення виконання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), прийнятої 3 березня 1973 року у м. Вашингтоні. Виконання CITES повинно сприяти усуненню економічної зацікавленості в процесі використання дикої флори і фауни шляхом обмеження їхнього переміщення за межі країн, які є ареалом їхньої ж географічної популяції.

    Учасниками конвенції є 180 держав, серед яких і Україна, яка приєдналась до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення 14 травня 1999 року.  

     Мета Конвенції полягає в тому, щоб гарантувати, що міжнародна торгівля дикими тваринами і рослинами не створює загрози їх виживанню. Дика фауна і флора є незамінною частиною природних систем землі, які мають охоронятися для нинішніх і майбутніх поколінь. Держави-учасники Конвенції визнають важливість міжнародного співробітництва, яке буде сприяти захисту деяких видів дикої фауни і флори від надмірної експлуатації в міжнародній торгівлі, переконані у необхідності об'єднати зусилля й терміни прийняття належних заходів у цих цілях.

Участь у роботі тематичного круглого столу

    28 лютого 2018 року на базі Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді відбувся круглий стіл на тему: «Інтеграція кліматичної освіти в позашкільну роботу еколого-натуралістичного спрямування» для керівників гуртків еколого-натуралістичного напряму.

  У засіданні круглого столу взяла участь головний спеціаліст управління екології і природних ресурсів облдержадміністрації Галина Синиця.

Галина Богданівна виступила з доповіддю про вплив кліматичних змін на екологічну ситуацію в Тернопільській області.

До уваги громадськості області!

     Повідомляємо, що станом на 16 лютого 2018 року у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» на території області подали Повідомлення про плановану діяльність та внесені до Реєстру оцінки впливу на довкілля наступні суб’єкти господарювання:

– ПП «Екоцентр плюс» – планована діяльність щодо розміщення складу для зберігання небезпечних відходів, а саме відпрацьованих ртутних ламп та ртутних термометрів за адресою м.Тернопіль, вул..Бродівська, 59;

– ТОВ «Кліар Енерджі» – будівництво когенераційної установки для виробництва електричної енергії з біогазу на території Малашовецького сміттєзвалища.

    Більш детально ознайомитися з повідомленнями щодо планованої діяльності даних суб’єктів господарювання можна на сайті управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації у розділі «Регуляторна діяльність. Оцінка впливу на довкілля. Повідомлення про плановану діяльність», а також у згаданому Реєстрі.

 

Регіональні ландшафтні парки  - наукові переваги  створення в Тернопільській області 

     14 лютого 2018 року першим  заступником голови обласної державної адміністрації Крисаком І.Б. за участю представників управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації, Головного управління Держгеокадастру в області, директорів національних природних парків „Дністровський каньйон” і „Кременецькі гори”, національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка проведено робочу нараду щодо вироблення чіткої позиції стосовно створення об’єктів природно-заповідного фонду.

     Під час наради було обговорено перспективи і проблеми розширення мережі природно-заповідного фонду в області. Зокрема, згідно з Регіональною схемою формування екологічної мережі Тернопільської  області, затвердженою рішенням Тернопільської обласної ради від 18 червня 2009 року №619, у межах структури екомережі області заплановано  створення низки нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду різних категорій: 13 регіональних ландшафтних парків, 2 ландшафтних заказники, розширення території національного природного парку „Кременецькі гори”, створення ряду інших територій  та об’єктів природно-заповідного фонду, які стануть основою природних ядер.

  Згідно з науковим обґрунтуванням переваг створення регіональних ландшафтних парків, територій та об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій, підготовленим  науковцями Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, спеціалістами управління екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації, створення природоохоронних  територій: 

- Суттєво сприятиме збереженню природної унікальності краю та забезпечити підтримання його екологічного стану, дозволяє уникнути втрат рослинного і тваринного світу,  серйозних соціально-економічних втрат.

Налагодження роздільного збирання

та сортування твердих побутових відходів

     За ініціативи керівництва Кременецької районної державної адміністрації 07 лютого поточного року в приміщенні райдержадміністрації відбулася нарада з питань упорядкування діяльності на території району у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

       Участь у даній нараді взяв заступник начальника управління – начальник відділу екологічної безпеки управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації Панчук Олександр Петрович.

     Аудиторію наради склали зацікавлені служби району, голови територіальних громад та органів місцевого самоврядування, керівники комунальних служб та представники суб’єктів господарювання що здійснюють діяльність з поводження з твердими побутовими відходами.

    До учасників наради була доведена оперативна інформація з питань налагодження системи роздільного збирання і сортування твердих побутових відходів та ознайомлено з позитивним досвідом такої роботи в області, зокрема на території Теребовлянського, Козівського, Зборівського районів.  

 Розширення природно-заповідного фонду області – одне із завдань Стратегії розвитку Тернопільщини на період до 2020 року

     У понеділок 5 лютого голова Тернопільської облдержадміністрації провів селекторну нараду з питань виконання Указу Президента України  від 21 листопада 2017 року №381/2017 „Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду” в частині  активізації  робіт з розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення для забезпечення збереження біорізноманіття.

     Начальник управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Орест Сінгалевич доповів про стан виконання завдань щодо розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області. Зокрема повідомив, що  площу природно-заповідного фонду доведено до 123,229 тис. гектарів, показник заповідності - 8,91%. Природно-заповідний фонд області має у своєму складі 639 територій та об’єктів. У 2017 році за поданням обласної державної адміністрації рішенням обласної ради  оголошено  5 територій та об’єктів площею 57,3 га, а у 2016 році Указом Президента України від 27.07.2016 №312/2016 оголошено три заповідних об’єкти загальнодержавного значення площею 193,58 га, рішеннями  обласної ради - 12 територій та об’єктів площею 178,57 га.

Презентація проекту розвитку еко- та агротуризму

    25 січня 2018 року у Тернопільській обласній державній адміністрації відбулася презентація проекту розвитку еко- та агротуризму туристичної дестинації „Тернопільське Придністер’я”. У презентація взяли участь заступник начальника управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Ігор П’ятківський та головний спеціаліст Галина Карбонишин.

  Проект „Тернопільське Придністер’я” спрямований на розвиток еко- та агротуризму, метою якого є впровадження європейської моделі розвитку туристичних територій завдяки реалізації пілотних проектів зі створення Зелених Шляхів (Greenways). Голова облдержадміністрації Степан Барна наголосив на тому, що потрібно спрямувати максимум зусиль, щоб зробити Дністер перлиною Тернопілля.

   Даний проект охоплює райони прилеглі до Дністра, а саме, Борщівський, Бучацький, Заліщицький, Монастириський та Чортківський, отже це добра ініціатива для розвитку їхнього туристичного потенціалу. У цьому регіоні знаходиться понад 600 пам’яток різного значення, які доцільно об’єднати туристичними шляхами загальною протяжністю понад 1,5 тис. км. За попередніми розрахунками у разі реалізації даного проекту Тернопільське Придністер’я могли би відвідати близько 170 тис. осіб в рік і залишити у регіоні 256 млн. гривень. При цьому місцеві бюджети наповнилися б коштами від податків і зборів в обсязі 18-20 млн. гривень в рік. 

     Базовою установою природно-заповідного фонду для розвитку екологічного і пізнавального туризму у регіоні є національний природний парк „Дністровський каньйон”. На сьогодні уже розроблений проект організації території парку, охорони, збереження та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів. У межах території парку розроблені конкретні заходи на найближчі 10 років, спрямовані на розвиток водного, пішого, велотуризму, парапланеризму, пізнавального, екологічного та геотуризму.

  Предметом окремої уваги є також спільна стратегія співпраці з Івано-Франківською, Львівською, Чернівецькою та Хмельницькою областями. 

 м. Тернопіль Вул. Шашкевича, 3 тел./факс (0352) 25-95-93 Електронна адреса: eco_ter@tr.ukrtel.net